Як в Україні вбивають безпритульних тварин

Ніжин: «Близько 12 дня після чергового відлову тварин бригадою гицлів, собаки, яких так і не зловили, почали битися у конвульсіях. Із рота у них йшла кров, тварини кидалися з боку в бік, билися об стіни та паркан. За півтори-дві години у страшних муках усі загинули...»

Харків: «Доводимо до Вашого відома, що у дворі нашого дому жорстоко розправлялися з собаками. Їх труїли отрутою, що викликає кровавий пронос та блювоту. Собаки конали у страшних муках, стогнучи на весь двір. Особисто я поховав 38 собак, що загинули однаковою смертю...»

Щодня до громадських організацій, що займаються захистом тварин, з усієї країни надходять подібні листи. Подробиці різні, історія одна: безпритульних тварин нещадно вбивають.

Ми, як правило, не звертаємо на це уваги. А чимало людей взагалі не бачать тут жодної проблеми. «Та їх всіх треба перестріляти», - сказала мама трьох дітей, коли ми розповіли їй, якою темою займаємося.

Насправді ця байдужість до страждань тварин має серйозні наслідки для всіх нас.

Якщо людина жорстока до тварин, зазвичай, вона жорстока і до людей. Ще у 1966 році американські учені - Хеллман та Блекман - проаналізували досьє 84-ох ув'язнених. З'ясувалося: 75% з них знущалися над тваринами. З огляду на це ФБР навіть уважно вивчає випадки знущання над тваринами у тих районах, де орудує серійний маніяк.

Вбивства за наші гроші

Загальнодержавної структури чи програми, яка б вирішувала проблему безпритульних тварин, в Україні немає. «Ніхто не хоче допомагати», - розповідає про ставлення до цієї теми урядовців та парламентарів Тамара Тарнавська, президент зоозахисної громадської організації SOS. В 2005 році активісти переконали Раїсу Богатирьову з Партії регіонів та Бориса Беспалого з «Нашої України» подати закон про захист тварин від жорстокості. 2006-го документ було ухвалено.

Але лише цього року було вперше винесено вирок за порушення закону. На Сумщині собака намагався відучити 37-річного господаря від пляшки - відмовлявся їсти на знак протесту. Розлючений чоловік лопатою відрубав собаці хвіст та накинувся на нього з ножем. Тайсон розірвав ланцюг і втік. Сусідка привела захисників тварин, ті - міліцію, і врешті решт господар отримав чотири місяці в'язниці.

 

У Польщі таких справ - 60 тисяч на рік.

Останню пропозицію, яка може вплинути на життя тварин в Україні, вніс регіонал Микола Комар. Його ідея - узаконити тестування порід. Фактично це офіційний дозвіл на проведення собачих боїв.

При такому ставленні центральної влади проблема бродячих собак та кішок лягає на плечі місцевих рад. Вони створюють спеціальні комунальні підприємства, які фінансуються з міських бюджетів.

За що ми платимо - на розсуд керівників цих підприємств. Вони часто вважають, що на бездомних песиків та кішок закон не поширюється. Тварин відловлюють та везуть до місць, які офіційно називаються притулками.

Але чи не варто їх чесно назвати таборами смерті?

У Києві, який старанно готується до Євро-2012, комунальне підприємство у справі бродячих тварин має майже наукову назву «Центр ідентифікації тварин». У столиці ухвалена програма про стерилізацію безпритульних тварин. Як наголошують у Центрі, дворняг не вбивають, а піклуються про них у притулках.

«Свідомо» знадобилося півгодини, щоб знайти чисельні факти масових вбивств тварин і півтижня, щоб підтвердити їх правдивість.

«Завтра труїтимуть у нас. Чимось зеленим. Смерть настає максимум через дві години після контакту з отрутою - спочатку собака виглядає злегка наляканою, закидає голову, потім судоми та конвульсії... і смерть від гострої серцево-судинної недостатності. Бережіть своїх улюбленців. Поширюйте інформацію серед знайомих!!!»

Натрапивши на свіже повідомлення на форумі, де збираються любителі тварин, ми вирушили на пошук невідомої зеленої речовини. Речовину знайшли у руках двірника Петра зі спального району. Вона виявилася щурячою отрутою. Петро залюбки продав нам її за 20 гривень, порадивши не торкатися голими руками.

Після півгодинного діалогу двірник відкрито розповів, що отруту постійно видають у ЖЕКу.

Ветеринари повідомили про десятки отруєнь домашніх собак впродовж останнього місяця.

«Таких страждань я вже давно не бачила. У нашій клініці була просто навала собак з отруєннями. Одну таксу рятували годин з вісім. Не змогли, собака померла. Одразу за нею привезли шестимісячну вівчарку - цуценя й години не протрималося. Я з колегами припускаю, що тварин убила якась нервово-паралітична отрута. У собак не зсідалася кров. Може, й щурячу отруту використали чи щось подібної дії», - розповіла на умовах анонімності ветеринар з десятилітнім досвідом.

Врешті решт, ми отримали підтвердження, що собачий геноцид - не просто змова ЖЕКів та бездушність двірників. А централізована політика підприємств, які мають піклуватися про собак.

Перед нами - видаткова накладна про придбання отрути. Постачальник - товариство з обмеженою відповідальністю «Колтекагрохім». Одержувач - столичне комунальне підприємство «Притулок для тварин».

Сума - двісті шістдесят три тисячі дев'яносто шість гривень 36 копійок. Всі ці гроші пішли на засіб для дератизації «Стрілець». Шістдесят упаковок по 25 кілограмів.

На сайті виробника вказано, що препарат призначений для отруєння гризунів. Є спеціальне застереження: «Санітарна зона між сільськогосподарськими угіддями, де застосовується родентицидний засіб "Стрілець", та населеними пунктами, територіями ферм і складів має бути не меншою 300 метрів».

Інші міста не відстають від столиці. А то й випереджають.

Мережа таборів смерті

Офіційно інформацію про жорстоке поводження з тваринами ніхто не збирає. Але є спосіб оцінити масштаб проблеми - звернути увагу на звернення людей до зоозахисних організацій та небайдужих журналістів. Це мішки листів. Ось цитати лише з кількох.

Одеса: "Шановні власники собак. Під час прогулянок будьте дуже уважні. Моя собака третій день під крапельницею, і не могли визначити, що з нею. Сьогодні вийшла з нею на прогулянку, зустрілась і розговорилась з іншими хазяїнами собак (як це часто буває). Вони побачили, що моє "дитя" з пов'язкою на лапі, я розповіла, що в неї кривавий пронос, відмовляється від їжі, блювота, і дізналася що це вже не перша така ситуація, що абсолютно здорове щеня раптом померло. По ТБ була передача про труїння собак у Києві, і кажуть, що таке саме повторюється у нас в Одесі. Декілька років тому вже було винищення бродячих собак, а разом з ними гинуть і домашні тварини. Незважаючи на те, що мої собаки вигулюються в намордниках, я все-таки не встерегла. Бережіть своїх улюбленців."

Запоріжжя: "Як вдалося з'ясувати з неофіційних джерел, задля економії виділених коштів на придбання препарату наявний дитилін розводять, і в результаті судомна смерть тварини затягується, оскільки препарат діє на неповну силу. Тепер тварина мучиться не 40 хвилин, а до двох годин."

Євпаторія: "У розпал курортного сезону комунальники труять собак. Трупи тварин лежать на набережній і плавають у морській воді. У Кримській асоціації захисників тварин повідомили, що сьогодні зранку почали надходити дзвінки від жителів та гостей Євпаторії. Дзвінки до чергового міліції ні до чого не призвели: він не лише відмовився прийняти повідомлення про масову загибель тварин і відправити наряд на місце, але й назвати своє прізвище."

Макіївка: "У нас у Макіївці влаштовують могильники вбитих тварин під відкритим небом. Трупи тварин викидають на шлакову гору металургійного заводу за 300 метрів від жилих будинків! У селище Ново-Робоче я особисто виїжджала на дзвінки мешканців будинку, поряд з яким скидали трупи. Це було ще напередодні "офіційного" початку терору проти собак - мисливці скидали 30 трупів тварин за 100 метрів від траси Донецьк-Макіївка, недалеко від Макіївки Західної, лише за кілометр від центра Макіївки! В найкращому разі вбитих тварин відправляють у смітникові контейнери або звозять на звалища. У селищі Кринична відстріл здійснили на очах у дітей і вздовж дороги покидали трупи. Ми писали про це у Генпрокуратуру - відповіді нема. Більше того, нам погрожують..."

Комунальники Лисичанська пішли ще далі. Вже два роки по місту їздить маленький пересувний крематорій, який утилізує трупи собак та кішок. Між собою зоозахисники прозвали його «освенцім». Місцева влада ним відкрито пишається. Про ноу-хау зняли телесюжет.

Лисичанські гицлі придумали ще один винахід. На безпритульних тварин полюють з пневматичною рушницею, що стріляє шприцами. В шприцах, за версію комунальників, - снодійне. Зоозахисники з SOS, «Спілки вільних журналістів «Природа понад усе!» та «РЕТА» - міжнародної організації, що займається захистом тварин, вважають, що за цією технологією тварин кидають у піч ще живими. На їхнє переконання, лисичанські ловці застосовують препарат дитилін. Він знерухомлює тварину, але вона не втрачає свідомості та чутливості.

До речі, в сюжеті комунальники запропонували скористатися можливостями пересувного крематорію іншим областям. Взяти в оренду.

Який вихід?

У Європі безпритульних тварин не вбивають, а стерилізують. Та сама Варшава утримує притулок для таких тварин і центр, звідки їх можна забрати додому. Присипляння бездомних тварин повністю заборонене.

Стерилізація - це не лише гуманно, але й ефективно. Вона вирішує проблему назавжди.

«Евтаназія зараз коштує 150-180 гривень на 1 тварину. Це сама процедура, але ж тварину ще треба зловити, довезти кудись. Постійне джерело прибутку буде, бо люди будуть платити, щоб тварин прибрали, тваринки будуть страждати, їх будуть вбивати, а проблема не вирішиться. Стерилізація ж дорожча за евтаназію, коштує приблизно 200-250 гривень, але цей спосіб гуманний і розрахований на перспективу», - зазначає Ірина Терещенко з Молодіжної Ліги Захисту Тварин.

Замисліться, чому, всупереч масовим вбивствам, популяція собак-безхатченків у містах швидко поновлюється? Чому гицлі, про що свідчать і спостереження зоозахисників, і знайдені масові поховання тварин, як правило, не вбивають цуциків?

«Не зацікавлені, бо не хочуть втратити фінансування», - пояснює Тамара Тарнавська, яка сама утримує двох собак та десять котів. «За тим стоять серйозні кошти, непрозорий їх розподіл. Тварина ж не може розповісти, що з нею відбувається».

Наприклад, цього року столичне комунальне підприємство «Центр ідентифікації тварин» отримало з бюджету Києва більше двох з половиною мільйонів гривень. За оцінками захисників, в місті близько 25 тисяч бродячих собак. Тобто на кожну собаку виділено більше 106 гривень. Це більше, ніж держава виділяє, щоб захистити кожного з нас, наприклад, від гепатиту В (щепити нас тричі бюджету коштує 24 гривні), або від туберкульозу - максимум 51 гривня, та й навіть від страшного поліомієліту - п'ять щеплень обійдуться лише в 15 гривень.

А Тайсона сусідка залишила в себе. Рани від жорстокості попереднього господаря швидко зажили. Як на собаці.

Галицький Кореспондент

Івано-Франківськ, Новини, Політика, Спорт, Новини України.