Невидимі гроші

Коли весь цивілізований світ давно перейшов на зарплатні пластикові картки, більшість України, і Прикарпаття теж, досі не гребує «конвертованою» зарплатою. Певно, і шкільнятам відомо – так виходить більше. А от яким чином, де криються ризики, та чи існує альтернатива? Трохи арифметики

«Чорною» зарплатою сьогодні нікого не здивуєш. Але говорять люди про це ду-у-у-уже неохоче. Хтось просто віднікувався, дехто іронічно запитував: «Ви що, з податкової?».

Та знайшлися серед наших співрозмовників і більш балакучі. Пан Михайло розповідає: «Мені запропонували брати офіційно тільки мінімальну зарплату, а все решту – в конверті. Хочеш погоджуйся, а не хочеш – до побачення. Діватись було нікуди».

Оксана, торгує на ринку, розказує, що взагалі на роботу неоформлена, все отримує готівкою. А пенсія? «До неї ще дожити треба», – відказує дівчина. А от пан Ігор взагалі до такої схеми ставиться нормально. «Мій роботодавець просто пояснив, що офіційна зарплата не вигідна ані йому, ані мені. Тож я погодився».

Та чи справді у такі великі податки обходиться хоча б мінімальна заробітна плата (907 грн.)? Спробуємо порахувати.

Отож, роботодавець має відрахувати з фонду оплати праці близько 38% на податки: 33,2% до Пенсійному фонду, 1,4% – у фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, 1,6% – у фонд зайнятості і ще приблизно 1,5% (коливається залежно від сфери праці) до фонду страхування від нещасних випад­ків. Таким чином мінімальна зарплата працівника обійдеться підприємцеві у 1249,9 грн. (907+ (907х0,377).

Але це ще не все – податки має заплатити і сам працівник (2% – Пенсійному, 0,5% – фонду соціального страхування, 0,6% – фонду зайнятості, 15% податку з доходів фізичних осіб). Важливий момент: якщо ваша зарплата менша або рівна мінімальній, то держава дає соціальну пільгу у розмірі 434,5 грн. І тих 15% податку на доходи вираховується від різниці зарплати і соціальної пільги. Рахуємо? 907 – (907х0,031) = 878,88. Віднімаємо пільгу (434,5) і лишається 444,39 грн. Сплачуємо податок у 15%. І виходить, що на руки отримуємо – 812,23 грн. А роботодавцю ваша зарплата обійшлася у 1249,9 грн. Як вам така різниця?

Звісно, з більшою зарплатою і податки більші. Для прикладу, ви маєте 2 тис. грн. офіційної заплати. Роботодавцю вона обійдеться у 2754 грн. А на руки ви отримаєте 1638 (адже соціальної пільги вже немає). Різниця – 1116 грн.

Тож чого дивуватися, що роботодавцям просто не вигідно легалізовувати весь зарплатний фонд: людей влаштовують або на мінімалку (чи навіть на третину, чверть ставки), або… взагалі не оформляють на роботу. З іншого боку – і самі працівники не надто опираються цьому, бо зарплата виходить більшою.

Та й тут маємо свої «але».

На свій страх

Погоджуючись на такі трудові відносини, ви робите все на свій страх і ризик. А ризиків є кілька.

По-перше, ваша майбутня пенсія напряму залежить від задекларованих заробітків. «Немає офіційного декларування, немає сплати внесків у Пенсійний фонд, – каже Оксана Козло, перший заступник начальника управління ПФ в Івано-Франківську. – Тобто, якщо людина все життя не отримувала офіційного доходу, вона не має права на отримання пенсії… будь-якої. Якщо вона має хоча би п’ять років офіційного стажу, то має право на соціальну допомогу – це мінімальний прожитковий мінімум для непрацездатних громадян, сьогодні він рівно 723 грн. Щоб взагалі мати право на призначення пенсії, потрібен стаж – для жінок не менше 20 років, для чоловіків – 25. Але це на сьогодні, термін будуть переглядати. І саме цей аспект для багатьох молодих людей у майбутньому перетвориться у проблему. Сьогодні вони не задумуються над питанням, що буде далі. А потім, як спам`ятаються, їм просто не вистачить часу, аби набути той стаж».

Ті, хто все життя офіційно отримував лише мінімальну зарплату, можуть сподіватися лише на мінімальну пенсію – сьогодні вона теж 723 грн., як буде далі – побачимо…

Зарплата «у конвертах» впливає і на лікарняні, відпускні, допомогу по безробіттю. Фонди, у які ви не платили (чи платили по мінімуму), віддячать вам тим же.

З іншого боку, погоджуючись на таку форму оплати, ви повністю покладаєтеся на добру волю роботодавця. За словами Андрія Івановича, юриста Івано-Франківської правничої агенції, працівник, який отримує зарплатню неофіційно, перед роботодавцем беззахисний. Адже домовленість про розмір зарплати не зафіксовано, і вам платять доти, доки на те є воля керівника чи власника. Захочете звернутися до суду? Але ж немає практично ніяких доказів, що підтверджують дійсний розмір вашої платні! «Так само, якщо ви отримуєте тільки частину зарплати офіційно, ви нічим не зможете довести, що вам не додали іншу частину, яка не облікована», – каже Іванович.

До речі, про кредити також найчастіше мріяти не варто – всюди вимагають довідку про доходи.

Чекати довго

Звісно, із нелегальними зарплатами держава бореться. Адже, крім перелічених вище ризиків для працівника, це ще і значні ненадходження до бюджету.

За словами Ярослави Палійчук, начальника інспекції – головного державного інспектора праці в Івано-Франківській області, для виявлення роботодавців, які допускають до роботи працівників без належного оформлення, інспекція робить перевірки. Як спільно з податковою, прокуратурою, управлінням праці, так і самотужки.

«Неоформлення працівника – це грубе порушення законодавства про працю, – каже Палійчук. – Такі керівники несуть кримінальну відповідальність за ознаками статті 172 КК. За період з січня по жовтень цього року на Прикарпатті виявили 444 роботодавці, які використовували найману працю без укладення трудових договорів, з них 185 виплачували зарплату у конвертах. Тобто це ті випадки, де люди зізналися, що вже отримували зарплату, а трудового договору немає. За матеріалами цих перевірок порушено 128 кримінальних справ. Чому така різниця? Просто є випадки, коли договору немає, але самі працівники запевняють, що працюють третій день і зарплату ще не отримували».

З розподілом зарплати на «білу» та «чорну» ситуація склад­ніша. «Якщо ми виявляємо, що державні мінімальні гарантії по заробітній платі не порушено, у цьому випадку беремо пояснення роботодавця і працівника. На жаль, працівники дуже рідко підтверджують, що отримують більшу зарплату, ніж ми фіксуємо. І це ще не все. Бо роботодавець, звісно, заперечує, отже виникає трудовий спір. А він вирішується лише у судовому порядку».

А на суді вам ще доведеться якимсь чином довести істинний розмір своєї платні…

Самі наймані працівники звертаються до органів влади переважно тоді, коли вже припекло. За словами Михайла Королика, начальника відділу масово-роз’яснювальної роботи та звернень громадян ДПА в області, іноді поступають звернення від працівників про те, що їм не доплачують зарплату, бувають звернення і від сторонніх осіб. Така інформація вже є підставою для перевірки.

Якщо ви думаєте, що новий Податковий кодекс, який наробив стільки галасу, щось змінює у цій системі, то дуже помиляєтеся. «ПК не регулює питання державних цільових фондів, – каже Королик. – Із заробітної плати він регулює тільки податок з доходів фізичних осіб, оті 15%. І цей відсоток не зміниться. Тільки ті, хто отримує зарплату більше десяти мінімальних, з перевищення платитимуть не 15%, а 17%».

До речі, самі роботодавці на тему зарплати у конвертах говорити взагалі не хотіли. Навіть анонімно. А саме з ними збирається боротися наша влада. Чи вийде? Одними перевірками та штрафами цю проблему не подолати. Напевно, поки не буде вигідніше платити зарплату чесно (до речі, як і податки), позитивних змін у цьому плані чекати не доводиться. І наше законодавство ще міняти й міняти. Аби на краще…

Репортер


Івано-Франківськ, Новини, Політика, Спорт, Новини України.